МОДЕЛІ ІДЕНТИЧНОСТЕЙ У РОМАНІ АСКОЛЬДА МЕЛЬНИЧУКА «ПОСОЛ МЕРТВИХ»

Анотація

У статті з’ясовано особливості моделей ідентичностей та їх еволюції в умовах еміграції, візуалізованих у романі А. Мельничука «Посол мертвих». Як теоретичну основу дослідження використано теорію лімінальності, розроблену А. ван Геннепом і В. Тернером. Схаракте-ризовано полярні моделі ідентичностей, репрезентовані родиною Круків і сім’єю героя-оповідача Ніка Блюда. Виявлено, що антитетичність є прикметною поетикальною рисою роману А. Мельничука, в якому бінарні опозиції оприявнюються на образному, мотивному та сюжетному рівнях. Увагу зосереджено на специфіці характеротворення жіночих і чоловічих персонажів, які втілюють полярні моделі ідентичностей. Визначено кореляцію образів твору з мотивом пам’яті. Колективний образ українських емігрантів розглядається як проекція communitas (за В. Тернером) – об’єднання людей, які разом перебувають у маргінальній стадії перехідного ритуалу. Висновується, що роман А. Мельничука є художньою версією етапів ініціації, визначених у теорії лімінальності, причому полярність моделей ідентичностей у творі обумовлена перебуванням персонажів на різних стадіях обряду переходу.