АЛЬТЕРНАТИВНА СЕМІОТИЗАЦІЯ МІСЦЬ ПАМ’ЯТІ ЯК МАРКЕР ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО СЮЖЕТУ В «МАНУАЛІ ДО ЧЕРЕПАХИ» Т. САВЧЕНКО

Анотація

Стаття присвячена дослідженню особливостей ресеміотизації відомих місць пам’яті як частини авторської стратегії Тетяни Савченко щодо конструювання особливого типу ідентичності персонажа – стигматизованої й розщепленої. Сучасна авторка деконструює традиційні метажанрові схеми сімейної саги, травелогу й дитячої літератури, що в поєднанні з досить складною хронотопною моделлю (часта зміна часових прямих оповіді, гранично розімкнений простір, калейдоскопічність міст і місць пам’яті) та розгалуженою персонажною сферою (поліфонічність і взаємонакладання дискурсів, різні форми оповіді, дублювання імен і сюжетних варіацій однакових мотивів) створює художній ефект фрагментованої дійсності, у рецепції якої лакунарність відіграє не менш важливу роль, ніж внутрішня (психологічна) чи зовнішня подієвість. Несправжність зображених «місць пам’яті», інтелектуальна гра з читачем щодо їхньої автентичності та тожсамісних регіональних моделей, із ними пов’язаних, створюють ефект подвійної фікційності реальності, що робить «Мануал до черепахи» яскравим зразком сучасної української феноменологічної прози.