ПРИРОДА ЯК СВІТОГЛЯДНИЙ МАРКЕР У КОНТЕКСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ТРАДИЦІЇ (НА МАТЕРІАЛІ ІСПАНСЬКИХ, УКРАЇНСЬКИХ ТА РОСІЙСЬКИХ ФОЛЬКЛОРНИХ ТЕКСТІВ)

Анотація

Природа, що є невід’ємним чинником формування світогляду як окремого індивіда, так і цілих націй, у фольклорних текстах є унаочненням національної специфіки мента-літету певної людської спільноти. Компаративне дослідження специфічної образності (рослинної, топографічної) та взаємодії людини і природи дозволяє розкрити найглибші пласти значень, що демонструють спільні та відмінні риси світосприйняття народів, що вивчаються. Авторка статті констатує наявність спільного для усіх трьох націо-нальних традицій образу дерева. Зафіксовані деякі відмінності в оцінці, функції та спо-собі взаємодії людини (поетичного Я) з об’єктами природи. Так в іспанських піснях відмі-чений наголос на мотиві «руху вгору», який може бути метафорою ініціації. В українсь-кому варіанті занотовано акцент на освоєному просторі і потяг до вибудовування (ор-ганізації) космосу, чітка геометрична структурованість простору, зі «світовим дере-вом» у центрі, поєднання християнських і язичницьких мотивів. У російських прикладах констатовано специфічну метафорику у термінах ворожості, не-освоєності, неруко-творності оточуючих природних об’єктів, що тяжіють до визначення Хаос і відсут-ність поривання до створення упорядкованого, космічного простору