ЛІТАК І ЗАЛІЗНИЦЯ ЯК ЗАСОБИ ПОДОЛАННЯ КОРДОНІВ У РОМАНАХ ПРО УКРАЇНСЬКИХ ЕМІГРАНТІВ

Анотація

Статтю присвячено розкриттю основних функцій транспортних засобів – залізниці та літака – у творах американських авторів українського походження. Матеріалом дослідження стали романи А. Мельничука, О. Мотиля та О. Стельмаха, опубліковані на межі ХХ–ХХІ ст., у яких представники другого покоління звертаються до колективної пам’яті та змальовують минуле і сьогодення українських емігрантів. Проблема, що розглядається, безпосередньо пов’язана з ідеєю перетину кордонів реальних і віртуальних, із проблемами пам’яті та конструювання гібридних ідентичностей. Транспортні засоби, їхня кількість, якість, символічні характеристики впливають на формування імагологічного образу українців-переселенців та образу України в сучасній американській літературі. Цілі розвідки полягають у необхідності систематизувати образи транспортних засобів і транспортних коридорів, виявити їхню сюжетотвірну та жанротвірну роль у тексті. Результати аналізу складових художніх текстів  підтвердили думку, що літак і залізниця є потужними жанротвірну елементами. Вони несуть значне контекстуальне навантаження, дозволяючи персонажам повертатися на батьківщину та відновлювати власну ідентичність, долаючи кордони географічні, кордони пам’яті, переходити кордони власного «я» тощо.