Печерська ідея та Печерський монастир в утвердженні духовного подвигу в київській християнській культурі

Автор(и)

  • Анатолій Валентинович Ціпко Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Україна

Ключові слова:

печерська ідея, уображення, київська християнська культура, печерське домобудування

Анотація

Статтю присвячено розгляду особливостей духовного удосконалення через ідею печерського домобудівництва. В ній злилися ґрунтівні начала каппадокійського та студійського (константинопольського), а також афонського духовного досвіду. Києво-Печерський монастир з княжого часу свого існування показав особливий – власний чин духовного висходження. Особливістю такого духовного діювання було те, що київський образ гори в Печерському монастирі вказував на духовне та душевне висходження не з вершини гори, а з найглибшого низу – печер. А самі печери були «підземним небом», де подвижницьки збирався особливий «нерукотворний досвід» духовного подвигу. З Києва печерський духовний чин розійшовся по прилеглих та віддалених землях. Так виникли Почаїв та Святогір’я.

Біографія автора

Анатолій Валентинович Ціпко, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

кандидат філологічних наук, докторант

Посилання

Києво-Печерський Патерик (вступ, примітки Д. Абрамовича). – К., 1931.

История православного русского монашества. – М., 1885.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ОБРАЗУ СВЯЩЕНИКА В ЛІТЕРАТУРНИХ КОНТЕКСТАХ