ДО ПИТАННЯ ПРО ПРЯМІ ТА НЕПРЯМІ ЗАСОБИ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ПЕРСОНАЖІВ ЯК СПОСІБ ЇХ ХАРАКТЕРОТВОРЕННЯ (НА МАТЕРІАЛІ ОПОВІДАННЯ ГРИГОРА ТЮТЮННИКА «ТРИ ПЛАЧІ НАД СТЕПАНОМ»)
Ключові слова:
Григір Тютюнник, портрет, художня деталь, ілюзія присутності, поетика візуальності, принципи характеротворенняАнотація
У статті аналізуються художні прийоми портретування персонажів в оповіданні Григора Тютюнника «Три плачі над Степаном». Тема дослідження: прямі та непрямі за-соби візуалізації персонажів як спосіб їх характеротворення. Методологія дослідження – традиційно-філологічна з елементами рецептивної поетики, яка передбачає моделю-вання впливу виражальних прийомів на реципієнта. Дуже часто персонаж взагалі не зображувався, проте достатньо читачеві «почути» його голос, «вслухатися» у його одну фразу, «побачити» його жест, як в свідомості реципієнта створювався зоровий образ, наділений цілісним характером. Йдеться про одну з «таємниць» високої худож-ньої майстерності письменника. Безпосередній опис персонажу трактується як прямий спосіб зображення, а засоби, які «працюють» на створення образу через відтворення голосу, мови, жестів, як непрямі – вони теж є засобами візуалізації образів персонажів, які наділені виразними характерамиПосилання
Мороз Л. Григір Тютюнник / Лариса Мороз. – К. : Дніпро, 1991. – 207 с.
Мороз Л. З любові й доброти (Григір Тютюнник) : [літ.-критич. нарис] / Л. З. Мороз – К. : Рад. письменник, 1984. – 182 с.
Тютюнник Г. Облога: Вибрані твори / Григір Тютюнник / Передм., упорядкув. та приміт. В. Дончика. – 3-тє вид. – К. : Унів. вид-во «Пульсари». – 832 с.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
ПОЕТИКА СЛОВ’ЯНСЬКИХ ЛІТЕРАТУР. СЛОВ’ЯНСЬКІ ЛІТЕРАТУРИ У ВИМІРІ ТИПОЛОГІЧНИХ ЗБЛИЖЕНЬ ТА ТВОРЧИХ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ
