ДО ПИТАННЯ ПРО ПРЯМІ ТА НЕПРЯМІ ЗАСОБИ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ПЕРСОНАЖІВ ЯК СПОСІБ ЇХ ХАРАКТЕРОТВОРЕННЯ (НА МАТЕРІАЛІ ОПОВІДАННЯ ГРИГОРА ТЮТЮННИКА «ТРИ ПЛАЧІ НАД СТЕПАНОМ»)

І. М. Шара

Анотація


У статті аналізуються художні прийоми портретування персонажів в оповіданні Григора Тютюнника «Три плачі над Степаном». Тема дослідження: прямі та непрямі за-соби візуалізації персонажів як спосіб їх характеротворення. Методологія дослідження – традиційно-філологічна з елементами рецептивної поетики, яка передбачає моделю-вання впливу виражальних прийомів на реципієнта. Дуже часто персонаж взагалі не зображувався, проте достатньо читачеві «почути» його голос, «вслухатися» у його одну фразу, «побачити» його жест, як в свідомості реципієнта створювався зоровий образ, наділений цілісним характером. Йдеться про одну з «таємниць» високої худож-ньої майстерності письменника. Безпосередній опис персонажу трактується як прямий спосіб зображення, а засоби, які «працюють» на створення образу через відтворення голосу, мови, жестів, як непрямі – вони теж є засобами візуалізації образів персонажів, які наділені виразними характерами

Ключові слова


Григір Тютюнник; портрет; художня деталь; ілюзія присутності; поетика візуальності; принципи характеротворення

Повний текст:

PDF

Посилання


Мороз Л. Григір Тютюнник / Лариса Мороз. – К. : Дніпро, 1991. – 207 с.

Мороз Л. З любові й доброти (Григір Тютюнник) : [літ.-критич. нарис] / Л. З. Мороз – К. : Рад. письменник, 1984. – 182 с.

Тютюнник Г. Облога: Вибрані твори / Григір Тютюнник / Передм., упорядкув. та приміт. В. Дончика. – 3-тє вид. – К. : Унів. вид-во «Пульсари». – 832 с.